Ми з вами є на тій землі - як клавіші на піаніно. Хтось — бемоль, а хтось — дієз, але в кінці з нас кожен — людина. Хтось біла клавіша, а хтось — фальшива брудна чорна нота Хтось завжди буде — «за», а хтось обов’язково буде — «проти». Часом так є, шо хочеш заграти соло На одній струні - знайди в собі сили скоро. Часом так є - шо хочеш хочеш На одній струні - знайди в собі сили. I хтось придумав ше до нас — шо білих клавіш трохи більше, А чорні вище них стоять — їх зачепити пальцем легше. I так живемо в сім октав — маестро тисне на педалі. Хто — пан між нами, хто — пропав, вистава довга, їдем далі. Ми — маленькі молоточки, Ми — частинки піаніно. Граєм міліон мелодій, Б'єм по струнах своїм тілом. Часом так є, шо хочеш заграти соло На одній струні - знайди в собі сили скоро. Часом так є - шо хочеш хочеш На одній струні - знайди в собі сили.