Ми з вами є на тій землі - як клавіші на піаніно.
Хтось — бемоль, а хтось — дієз, але в кінці з нас кожен — людина.
Хтось біла клавіша, а хтось — фальшива брудна чорна нота
Хтось завжди буде — «за», а хтось обов’язково буде — «проти».
Ми з вами є на тій землі - як клавіші на піаніно.
Хтось — бемоль, а хтось — дієз, але в кінці з нас кожен — людина.
Хтось біла клавіша, а хтось — фальшива брудна чорна нота
Хтось завжди буде — «за», а хтось обов’язково буде — «проти».
Часом так є, шо хочеш заграти соло
На одній струні - знайди в собі сили скоро.
Часом так є - шо хочеш хочеш
На одній струні - знайди в собі сили.
I хтось придумав ше до нас — шо білих клавіш трохи більше,
А чорні вище них стоять — їх зачепити пальцем легше.
I так живемо в сім октав — маестро тисне на педалі.
Хто — пан між нами, хто — пропав, вистава довга, їдем далі.
Ми — маленькі молоточки,
Ми — частинки піаніно.
Граєм міліон мелодій,
Б'єм по струнах своїм тілом.
Часом так є, шо хочеш заграти соло
На одній струні - знайди в собі сили скоро.
Часом так є - шо хочеш хочеш
На одній струні - знайди в собі сили.